Криївка
Криївка референтури пропаганди ОУН-УПА в Чорному лісі
В криївці 08.10.1950 року загинули вояк УПА Михайло Федорович Фіртась «Непорадний» (1924 р. н.), друкарка (радистка) референтури пропаганди ОУН Оксана «Зірка» (зі Станіслава; прізвище невідоме) та зв’язковий Василь Перегінець (19__ р. н.)
Легенда бою. Михайло Фіртась «Непорадний» отримав важкі поранення ніг у бою з НКВДистами 23 вересня 1950 року. Тоді загинув повстанець «Гуцул», який підірвав себе разом з двома червоноармійцями (лейтенантом і сержантом). Фіртась зумів доповзти до найближчої відомої йому криївки де медичну допомогу надала йому друкарка УПА «Зірка». Разом з нею в криївці переховувались члени референтури пропаганди «Лісовик», «Орлик» і «Оріх» які 8 жовтня помітили облаву НКВД і вдались до відволікаючого маневру – відстрілюючись відходили прилеглим до криївки яром у бік річки Луквиці. Облавники, перейшовши річку і втративши слід повстанців, повернулись до місця від якого почали переслідування, а невдовзі віднайшли розташування криївки. Зав’язався безрезультатний для червоноармійців бій то ж вони почали шукати місцевих жителів для перемовин з повстанцями. Дві жінки, що пасли неподалік худобу, перелякались і відмовились від співпраці. Місцевий житель В. Перегінець був поблизу і, щоб не дати скривдити односельців, погодився піти до криївки, розуміючи, що йому все одно не вдасться вижити, бо знав багато таємниць будучи зв’язковим УПА. Після того як він потрапив до криївки всі троє повстанців загинули і їхні тіла фірою возили селом для упізнання. Селяни бачили, що Оксана і Василь були вбиті пострілом в скроню, а Михайло – в підборіддя. Тіла повстанців повезли до Перегінська. Згодом Небилович Микола “Оріх” (охоронець районного референта пропаганди “Степа”) зі Старого Угринова прийшов до Завою щоб забрати друкарську машинку зі знищеної криївки.
 |
| Місце загибелі "Гуцула" |
Опис та розташування криївки. Візуальне дослідження та збір інформації про криївку розпочались літом 2017 року. Знаходиться у лісовому масиві на відстані 10 км від с. Грабівки та 2 км від с. Завій Калуського району. Відстань до лісової дороги Завій-Посіч – 200 м, до лісової бетонної дороги Грабівка-Майдан – 100 м від, до берегів річки Луквиці – 700 м. На карті лісництва СЛМНДПЗГ «Чорний ліс» локалізація означена квадратом № (4) (на старих картах № 105).
500 метрів на захід від криївки знайдено місце розташування табору УНС-ВОП створеного у грудні 1943 року під керівництвом В. Андрусяка «Різуна», що співпадає з описами у спогадах Петра Мельника «Хмари». Мама Михайла Ільківа (наречена Фіртася) __________ розповідала синові, що в криївці було кілька кімнат, внутрішня криниця та вбиральня.
Розкопування (здійснення земляних робіт) Відновлююче спорудження (реконструкцію) криївки виконували робітники ПП «Рембудвест» у від 16 серпня до 11 жовтня 2017 р. Нагляд (спостереження) за розкопуванням, фіксацію та дослідження знахідок вели представники Калуської організації «Меморіал» і працівники КП «Пам’ять» Івано-Франківської обласної ради. Допомогу у дослідженнях артефактів під час розкопування надавали наукові співробітники Меморіального музею «Калуська в’язниця» Багдан Яневич та Олег Відливаний, волонтери Василь Фіцак та ____ Червоний.
У процесі роботи виявлено та зафіксовано
1) Розташування кімнат та облаштування в криївці: вхідний люк та східці до криївки, коридор з внутрішньою криницею, кімната з лежаком та полицею й побутовим начинням, кухня-кладова з пічкою (буржуйкою) над якою сушили одежу, туалет з витяжкою (за стіною коридору) біля запасного виходу.
2) Велика кількість фрагментів предметів які використовувались повстанцями: керамічних, скляних, дерев’яних, металевих, шкіряних виробів та зброї.
3) Знайдено ознаки того, що, можливо, в криївці була невелика шафка зроблена з гибльованих дощок (дверки якої мали скляні шибки) де зберігались медикаменти та предмети гігієни.
Всього під час розкопування криївки знайдено близько велику кількість вцілілих предметів та фрагментів артефактів:
- чугунної пічки (буржуйки), вішалки з дерев’яними зубцями, дротів для сушіння одягу;
- посуди (казанок, глечики, макітра, тарілки, стакани, ложки, пляшки);
- жіночої туфлі, шкіряного ремінця з металевою защіпкою, дзеркальця, гребінців, зубних щіток, одеколонів, тубів з кремами й мазями, гуталіну в графині, помазків для гоління, ножика складного;
- частини різних видів зброї (фугас – розірваний на фрагменти, курок з патронником від карабіна), деформовані гільзи ракетниці й патронів, сплющені кулі, граната Ф-1 – без кільця (вилучена та утилізована службою МЧС).
Виявлені артефакти передано до Меморіального музею «Калуська в’язниця» для подальшого вивчення.
Щодо загиблої в криївці Оксани є 2 версії
1) У "Літописі УПА" (Нова серія), Т. 21, на cт. 1116 є інформація: “Оксана” (інші дані не встановлено) (? – ?), член ОУН, працівник референтури СБ Станиславівського окружного проводу ОУН, подальша доля невідома, Лицар Бронзового хреста заслуги (12.06.1948.). [ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 261.]
2) ЗІ СПОГАДІВ КОЛИШНЬОГО ПІДПІЛЬНИКА ТИМЧУКА ЮРІЯ ІВАНОВИЧА — “НЕЧАЯ”: "... У вересні [а може в середині жовтня?] 1950 р. відбулася організаційна нарада підпілля Станиславівського окружного проводу ОУН, яку проводив крайовий референт пропаганди ОУН Карпатського краю “Гомін”. Вона тривала 3 дні і проходила у Чорному лісі (між сс. Нивочин, Посіч і Рибне). На нараду прибули такі провідники: крайовий пропагандист “Гомін” у супроводі двох охоронців, окружний референт СБ Станиславівщини “ Жар” з бойовиками, майор “Сокіл” з охоронцями Іваном Костюком- “Степаном” та “Тимошем”314 (третього охоронця Василя Венгрина- “Горобця”315 тоді з ними не було). Коли ми прийшли на збір, “Степ” відрекомендував мене “Гомону”: “В мене загинула машиністка “Оксана”, замість неї тепер “Нечай”. ..."
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/12944/file.pdf
Коментарі
Дописати коментар