Криївка референтури пропаганди ОУН в Чорному лісі

Інформаційний стенд встановлюється поблизу криївки або на обочині бетонної лісової дороги в лісовому урочищі "Шутрівка" поблизу села Завій. Вказівні знаки встановлюються по дорозі від центральної траси, яка веде від Івано-Франківська на Калуш через с. Нову Гуту та Чорний ліс.

Візуальне дослідження та збір інформації про криївку розпочато літом 2017 року.

В криївці 8 жовтня 1950 року загинули:

Михайло Федорович Фіртась «Непорадний» (1924 р. н., охоронець лікаря «Береста», а після його загибелі 1948 р. перейшов до боївки «Ярого»);
Оксана «Зірка» (прізвище невідоме), друкарка референтури пропаганди ОУН Станіславівщини (за спогадами старожилів вона зі Станіслава);
Василь Перегінець, зв’язковий ОУН (1924 р. н.).

Примітка: можливо до 1948 р. тут була криївка "Береста" (Ярослав Мартинець "Берест", "Кримський" – 1921-1948, лікар куренів УПА “Різуна”, “Прута”, "Підкарпатський", субреферент пропаганди Станіславського надрайонного проводу ОУН, старший вістун УПА), про що свідчать деякі речові знахідки медичного призначення.

Реконструкція подій пов'язаних з боєм між повстанцями і підрозділом НКВД

23 вересня 1950 року Михайло Фіртась «Непорадний» отримав важкі поранення ніг у бою з НКВДистами біля лісничівки в урочищі "Рогатка". Тоді загинув повстанець «Гуцул» [1], який підірвав себе разом з двома червоноармійцями (лейтенантом і сержантом). Фіртась зумів доповзти до найближчої відомої йому криївки де медичну допомогу надала йому друкарка Станиславівського окружного проводу ОУН «Зірка» [5]. Разом з нею в криївці переховувались члени і охоронці Станиславівського надрайонного проводу ОУН: «Лісовик» [2], «Орлик» [3] і «Оріх» [4]. 8 жовтня вони помітили облаву НКВД і вдались до відволікаючого маневру – відстрілюючись відходили прилеглим до криївки яром у бік річки Луквиці. Облавники, перейшовши річку і втративши слід повстанців, повернулись до місця від якого почали переслідування, а невдовзі віднайшли розташування криївки. Зав’язався безрезультатний для червоноармійців бій то ж вони почали шукати місцевих жителів для перемовин з повстанцями. Дві жінки, що пасли неподалік худобу, перелякались і відмовились від співпраці. Місцевий житель В. Перегінець був поблизу і, щоб не дати скривдити односельців, погодився піти до криївки, розуміючи, що йому все одно не вдасться вижити, бо знав багато таємниць будучи зв’язковим УПА. Після того як він потрапив до криївки всі троє повстанців загинули і їхні тіла фірою возили селом для упізнання. Селяни бачили, що Оксана і Василь були вбиті пострілом в скроню, а Михайло – в підборіддя. Тіла повстанців повезли до Перегінська. Згодом Небилович Микола “Оріх” [4], зі Старого Угринова прийшов до Завою щоб забрати друкарську машинку зі знищеної криївки.

1. __________ «Гуцул»

2. Парипа Василь Романович — “Лісовик” (1914 — 8.03.1951). Народився в с. Ямниця Тисменицького р-ну. Керівник техланки Станиславівського надрайонного проводу ОУН. Загинув у бункері в Чорному лісі поблизу с. Луквиця Солотвинського р-ну.

3. Повстанців з позивними “Орлик” на теренах Чорного Лісу було кілька, наразі, зосередимося у нашому дослідженні на двох особах:

- Глуханюк-Дудчак Дмитро Семенович — “Орлик” (6.11.1922 — 4.06.1952). Народився в с. Нивочин Богородчанського р-ну. Охоронець райпроводу ОУН Богородчанщини, кущовий ОУН в Богородчанському р-ні, районний провідник ОУН цього проводу (06.— 08.1951). Захоплений у полон АБГ УМҐБ 5 серпня 1951 р. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний.

- Василь Михайлюк — «Богдан», «Орлик», провідник Солотвинського районного проводу ОУН. _ ?

4. Небилович Микола Миколайович — “Микольцьо”, “Оріх” (1929 — 21.03.1952). Народився в с. Старий Угринів Калуського р-ну. В підпіллі з червня 1949 р. Охоронець надрайонного технічного референта ОУН “Олеся” (06.1949— 10.1950), охоронець районного референта пропаганди ОУН Богородчанщини “Степа” (10.1950— 03.1951), охоронець районного провідника ОУН Богородчанщини “Сокола” (03.—08.1951). Захоплений у полон співробітниками відділу 2-Н УМҐБ 30 серпня 1951 р. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 22 лютого 1952 р. засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний.

5. Щодо встановлення особи загиблої в криївці Оксани є 2 версії:

1) У "Літописі УПА" (Нова серія), Т. 21, на cт. 1116 є інформація: “Оксана” (інші дані не встановлено) (? – ?), член ОУН, працівник референтури СБ Станиславівського окружного проводу ОУН, подальша доля невідома, Лицар Бронзового хреста заслуги (12.06.1948.). [ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 261.]

2) ЗІ СПОГАДІВ КОЛИШНЬОГО ПІДПІЛЬНИКА ТИМЧУКА ЮРІЯ ІВАНОВИЧА — “НЕЧАЯ”: "... У вересні [а може в середині жовтня?] 1950 р. відбулася організаційна нарада підпілля Станиславівського окружного проводу ОУН, яку проводив крайовий референт пропаганди ОУН Карпатського краю “Гомін”. Вона тривала 3 дні і проходила у Чорному лісі (між селами Нивочин, Посіч і Рибне). На нараду прибули такі провідники: крайовий пропагандист “Гомін” у супроводі двох охоронців, окружний референт СБ Станиславівщини “ Жар” з бойовиками, майор “Сокіл” з охоронцями Іваном Костюком — “Степаном” та “Тимошем” (третього охоронця Василя Венгрина-“Горобця” тоді з ними не було). Коли ми прийшли на збір, “Степ” відрекомендував мене “Гомону”: “В мене загинула машиністка “Оксана”, замість неї тепер “Нечай”. // ст 74

Посилання на джерело використане для ідентифікації повстанців:

Дмитро Проданик. Шлях боротьби Василя Сенчака-"Ворона" // Літопис УПА. Серія “Події і Люди”. Кн. 15. Торонто – Львів. Видавництво “Літопис УПА”, 2011 р. Ст. 45, 58, 74, 78, ... http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/12944/file.pdf

Могила повстанця "Гуцула" біля лісничівки

Розташування та опис криївки

Знаходиться у лісовому масиві на відстані 10 км від с. Грабівки та 2 км від с. Завій Калуського району в урочищі "Шутрівка" біля Маришецької ленії (полоса трилювання дерев лісу). Відстань до лісової дороги "Завій - Посіч" – 200 м, до лісової бетонної дороги "Нова Гута - Грабівка" – 100 м, до берегів річки Луквиці – 700 м. На карті лісництва СЛМНДПЗГ «Чорний ліс» локація позначена квадратом № (4) (на старих картах № 105).

500 метрів на захід від цієї криївки знайдено величезну локалізацію з ознаками залишків земляних і наземних споруд від табору УНС-ВОП, створеного у грудні 1943 року під керівництвом В. Андрусяка «Різуна» (співпадає з описами у спогадах Петра Мельника «Хмари») - детальніше див. табір УПА.

Мешканка села Завій, мама Михайла Ільківа – Юстина (1928 р.н.) була нареченою Фіртася і кілька разів приносила харчі до цієї криївки). Вона розповідала синові, що в криївці було кілька кімнат, внутрішня криниця, комора та вбиральня. Згодом, народивши сина від Михайла Фіртася вона записала його на своє дівоче прізвище.

Розкопування криївки (земляні роботи і дослідження)

Відновлююче спорудження (реконструкцію) криївки виконували робітники ПП «Рембудвест» від 16 серпня до 11 жовтня 2017 р. Нагляд (спостереження) за розкопуванням, фіксацію та дослідження знахідок вели представники Калуської організації «Меморіал» і працівники КП «Пам’ять» Івано-Франківської обласної ради. Допомогу у дослідженнях артефактів під час розкопування надавали наукові співробітники Меморіального музею «Калуська в’язниця» Богдан Яневич та Олег Відливаний, волонтери Василь Фіцак та ____ Червоний.

У процесі роботи виявлено та зафіксовано

1) Розташування кімнат та облаштування в криївці: вхідний люк та східці до криївки, коридор з внутрішньою криницею, кімната з лежаком та полицею й побутовим начинням, кухня-кладова з пічкою (буржуйкою) над якою сушили одежу, туалет з витяжкою (за стіною коридору) біля запасного виходу.

2) Велика кількість фрагментів предметів які використовувались повстанцями: керамічних, скляних, дерев’яних, металевих, шкіряних виробів та зброї.

3) Знайдено фрагменти схожі на уламки невеликої шафки зробленої з гибльованих дощок, дверки якої могли мати скляні шибки, де могли зберігатися медикаменти та предмети гігієни.

Всього під час розкопування криївки знайдено велику кількість вцілілих предметів та фрагментів артефактів:

- чугунної пічки (буржуйки), вішалки з дерев’яними зубцями, дротів для сушіння одягу;

- посуди (казанок, глечики, макітра, тарілки, стакани, ложки, пляшки);

- жіночої туфлі, шкіряного ремінця з металевою защіпкою, дзеркальця, гребінців, зубних щіток, одеколонів, тубів з кремами й мазями, гуталіну в графині, помазків для гоління, ножика складного;

- частини різних видів зброї (фугас – розірваний на фрагменти, курок з патронником від карабіна), деформовані гільзи ракетниці й патронів, сплющені кулі, граната Ф-1 – без кільця (вилучена та утилізована службою МЧС).

Виявлені артефакти деякий час зберігалися в Меморіальному музею «Калуська в’язниця» з метою подальшого вивчення.

На фото в центрі первісного розкопу помітний отвір округлої форми за розмірами схожий на ємність металевого бідону

Виявлено криничку в криївці

Схема криївки складена згідно знайдених обвуглених залишків основи стін. Реконструкцію облаштування внутрішнього інтерєру виконано за спогадами Юстини Ільків (з дому ____)