Музей УПА
 |
| Пам’ятний хрест УПА споруджений 1992 р., автор _______ |
Формування повстанських куренів у Чорному Лісі
Відділ УНС-ВОП організований із 17 осіб на Снятинщині у липні 1943 року Василем Андрусяком ("Грегот", "Різун") розігнав шуцполіцію в м. Городенці, у серпні розбив німецький гарнізон у Тисмениці, а у вересні знищив мадярський каральний загін і отаборилася в Чорному лісі (ЗІ СПОМИНІВ СТ. БУЛ. ГЕНИКА - Записав "Чайка": "... заквартирували в Чорнім-Пациківськім де зроблено шатра покриті чатинням і сіном. Тут проводили ми вишкіл. ..." Літопис УПА" Т. 3, ст. 48.)
За два місяці боївка виросла до 46 стрільців і у вересні 1943 року стала чотою. На листопад 1943 року відділ сягав чисельності сотні.
26 листопада 1943 року у Чорний ліс до "Різуна" прийшли з вишкільного куреня "Чорні Чорти" дві чоти "Славка" та "Юрка" під керівництвом сотенний "Дон". Разом відділи нараховували близько 220 стрільців із яких почалося створення куреня "Скажені".
27 листопада 1943 року німці оточили їх наступаючи із сіл Майдан, Посіч, Завій силами 600 осіб, при підтримці авіації. Бої розпочалися о 13 годині й тривали до 18 години. Повстанці у двох точках оборони підготували групи до прориву.
Результат бою. Сотня "Змії" (командир "Різун") втратила 4 вбитими і 7 пораненими, завдала німцям втрат близько 45 вбитих та 15 поранених. Сотня "Месники" (командир "Дон"), з якою перебував "Чорнота", мала 12 поранених і 7 вбитих (в т. ч. "Дон"), а німці втратили 40 вбитих та поранених. За іншими даними втрати з обох сторін були дещо меншими.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Відділ_особливого_призначення
Після такого бойового хрещення куреню "Скажені" довелось шукати більш захищене місце для розташування табору на березі річки Луквиці поблизу лісової дороги Завій-Посіч де від грудня 1943 до квітня 1944 року формувалися 5 сотень які розросталися в курені.
Так сотня «Месники» дала початок куреню «Смертоносці» та сотні «Довбуш» (після смерті Івана Гонти реформувалася в сотню «Чорні чорти»). У травні 1944 року організовано сотню «Дружинники» яка літом перейшла за Перемишль для створення ВО «Сян».
З приходом червоних партизанів Кулагіна повстанцям довелося змінити тактику боротьби і стати на оборону довколишніх сіл біля яких створювалися невеликі тимчасові табори або група колиб й криївок для зосередження командного складу та бійців, а також для медичних чи господарських потреб і збереження амуніції.
У 1942 р. була створена Школа військових кадрів ОУН «Тигри» (командири: Михайло Федоришин-«Стефаник» та Петро Федун-«Волянський») для вишколу кількох сотень членів ОУН(р) з усієї України
Діяла на Долинщині та на теренах Калуської округи
Випускники ШВК створили один з перших куренів УНС «Сіроманці» командиром якого був легендарний Дмитро Карпенко-«Яструб».
ВШК стала основою для формування в 1943 р. двох вишкільних куренів УНС «Чорні Чорти ім. Є. Коновальця» і «Гайдамаки» де готувалися майбутні підстаршини.
За наказом Романа Шухевича у червні 1943 р. на Станіславщині було створено дві підстаршинські школи (https://uk.wikipedia.org/wiki/Старшинські_та_підстаршинські_школи_УПА):
- «ім. Симона Петлюри» на ___________ (командир __________ «Степовий»),
- «Беркути» на ______________ (командир ___________ «Чмелик»),
Перші курені Української Народної Самооборони (УНС) — збройні формування Українського Національного Руху Опору, що діяли в Галичині у 1943
Організовані на базі груп українського визвольного підпілля та окремо діючих боївок для захисту українського населення Галичини від терору німецької окупаційної влади і радянського партизанського з'єднання Ковпака
Командир УНС в Галичині: Луцький Олександр Андрійович «Андрієнко»
(липень-грудень 1943 року; з 5 грудня 1943 УНС прийняла назву УПА-Захід)
Перший курінь «Чорні чорти» ім. Є. Коновальця (Коломийщина). Курінний: хорунжий Рачок Ілля-«Липей». Сотенні: Яворський Микола-«Козак»; Гах Дмитро-«Скуба»; «Дон». Знаходився поблизу сіл Микуличин і Березина Яремчанського району.
Курінь «Гайдамаки» (з жовтня 1943). Курінний: хорунжий Фрасуляк Степан-«Хмель» (заснував старшинської школи «Олені» у березні 1944).
- Сотня «Сіроманці». Сотенні: Тучапець Андрій-«Верх»; Карпенко Дмитро-«Яструб». Розташовувалася біля гори Чорна Сихла в Болехівському районі.
- Сотня «Трембіта». Сотенний «Чорнобровий». Знаходилася в Долинському районі поблизу села Суходіл.
Ще три курені «Кривоніс І, ІІ і ІІІ» були під командою „Омеляна" в Турківському повіті на Львівщині
Обласні командири УНС в Галичині
· Линда Остап «Ярема» – Львівщина
· Польовий Омелян «Остап» – Тернопільщина
· Белейович Іван «Дзвінчук» (1943-1944) – Станіславщина
· Павлишин Лука «Вовк» – Дрогобиччина (Богдан Вільшинський "Орел").
Структура і чисельність УНС
Формування УНС поділялися на курені (близько 300-400 вояків), сотні (100 і більше стрільців), чоти (30-40 повстанців) та рої (до 10 бійців)
· На середину серпня 1943 року було приблизно 2000 оборонців.
· На кінець грудня 1943 року було 5000-6000 оборонців.
Бойові дії
У другій половині 1943 загони УНС провели ряд бойових операцій у районі м. Сколе – 18 серпня, біля сіл Суходіл і Липовиця (тепер Рожнятівський район) – _____.
Після третього Надзвичайного збору ОУН(б) (21-25 серпня 1943) збройні підрозділи українського національного руху Опору в Галичині поділено на дві групи:
Ø УНС Карпатського краю (Станіславська і Дрогобицька, а згодом Чернівецька область) під командуванням сотника Олекси Гасина
Ø УНС Львівського краю (Львівська і Тернопільська область) під командуванням сотника Василя Сидора.
Протягом останніх місяців 1943 загони УНС не вели активних бойових дій через запровадження в Галичині (2 жовтня 1943) німецькою владою системи розстрілу десяти заручників за вбивство одного німецького солдата або представника окупаційної влади. Дії УНС у цей період зводились до оборонних боїв проти підрозділів німецької поліції.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Народна_Самооборона
Відповідно до території дій боївок ОУН, що була
поділена на краї, наказом Головного штабу (ГШ) УПА від 27 січня 1944 р. було
утворено оперативні групи: УПА-Північ, УПА-Захід і УПА-Південь.
УПА-Схід (північ Житомирщини і Київщини, частина Чернігівщини) так і не була
створена (група «Тютюнник» поширювала на цих теренах пропагандивну літературу,
однак не мала свого крайового командування; спроба організувати старшинську
школу на Кореччині у травні 1944 р. виявилася невдалою – ліквідована під час
операції ВВ НКВД.
В 1944 р. Постановою Головного Командування УПА група «Південь» була розформована. Її частини ввійшли до складу УПА «Північ» і УПА «Захід». В Криму 1943-1945 рр. діяли окремі боївки, а на Кубані – Повстанська Армія (КоПА; 1944-1950).
Командири ВО № 4
"Говерла" (ВОГ): Іван Белейович («Дзвінчук»;
1943-1944), Іван Бутковський («Гуцул»; до літа 1944
р.), Микола Твердохліб («Грім»; від осені
1944 р. до 1947). Політвиховник
– «Клим» (Петро Слободян). Адютант – пор. «Дунай» (Богдан Драч). У серпні-грудні 1944 р. тут функціонує 12 куренів,
серед яких Калуські курені "Загроза" (можливо
«Заграва» Р. Забілий. Ремесло повстанця.
– Ст. 390; кур. Ромко) і "Промінь" (кур. Журавель), Станиславівські курені "Бескид"
(кур. Довбуш-1), "Довбуш" (кур. Гамалія), "Сивуля" (кур.
Іскра), "Скажені" (кур. Різун) і "Смертоносці" (кур.
Благий). В 1944 р. перед
приходом більшовиків осередок ВОГ разом з командирами «Громом» і «Хмелем»
перебував у хаті заможного селянина Старого Угринова, що їх син товаришував із
С. Бандерою (описано в книзі "Ремесло повстанця. Збірник праць підполковника УПА Степана
Фрасуляка – «Хмеля». // Р. Забілий. Центр досліджень визвольного руху. – Львів,
2007 р. – Ст. 45).
Від літа 1945 р. (до осені
1949) ВО № 4 поділено на шість тактичних відтинків (ТВ з 20 по 25)
Буковинський, Коломийський, Станіславський,
Калуський, Дрогобицький, Закарпатський.
 |
| Місце загибелі В. Андрусяка |
 |
| Зліва направо: Омелян Логуш, Дмитро Грицай, Катерина Мешко-Логуш |
 |
| Химинець Олексій ("Глагий") |
 |
| Кирило Осьмак - президент УГВР |
 |
| Сидор Василь ("Шелест") |
 |
| Гонта Іван ("Гамалія") |
 |
| Гринішак Лука ("Довбуш") |
 |
| Луцький Олекса (Олександр) |
 |
Фото 1947 р. з "Літопису УПА", Том 19,
Старшини і стрільці відділів Чорного лісу. Стоять зліва: 2-гий — пор.
„Сапер", 4-ий — пвх „Богдан", 6-ий — ст. бул. „Мур", 7-ий — хор.
„Геник", 8-ий — сот. „Чорнота", 9-ий —майор „Грім , 10-ий — пор.
„Дунай", 11-ий — пор. „Павло", 13-ий — ст. бул. „Кир". |
 |
| Хрест закладено 1992 року на освяту місця для музею "УПА - Чорний Ліс" |
На відстані 100 метрів у напрямку с. Грабівка збудовані альтанки для відпочинку туристів, за альтанками в ярку - повстанске джерело з капличкою
 |
| Джерельна капличка |
Коментарі
Дописати коментар